Ключові тези з розмови

Менше звітності не означає менше ESG
Початкова редакція Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD) мала включитиблизько 46 тисяч компаній. Після перегляду в межах пакета Omnibus I у сфері її дії залишається приблизно 4 800. Оновлені Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку також містять на 61% менше обов’язкових показників.
За словами Андреаса Раше, це радше перехід до більш реалістичного підходу, ніж відмова від зеленого курсу.
«Сталість — це значно більше, ніж розкриття інформації. Я радше волію бачити компанію з реалістичними цілями, ніж компанію із цілком нереалістичними цілями, яких однаково не досягти», — зазначив Андреас Раше.
Головна мета Європейського зеленого курсу — кліматична нейтральність ЄС до 2050 року — залишається незмінною. Водночас ESG дедалі частіше обговорюють через конкурентоспроможність, енергетичну незалежність і стійкість ланцюгів постачання.
А скорочення обов’язкової звітності не скасовує запитів із боку інвесторів, банків, міжнародних партнерів і великих клієнтів.
ESG стає мовою інвесторів
Стандарти ISSB — IFRS S1 та IFRS S2 — уже використовують або готуються впровадити понад 45 юрисдикцій, на які припадає близько 60% світового ВВП.
Змінюється й сама логіка розмови про ESG: у центрі уваги вже не лише окремі показники, а те, як кліматичні, соціальні та геополітичні ризики впливають на бізнес-модель, фінансові результати та здатність компанії створювати вартість.
«Ризики сталого розвитку — це фінансові ризики. Жодна бізнес-модель не профінансує цей перехід самотужки. Вам потрібні інвестори, а щоб вони пішли з вами, ви маєте вміти говорити цією мовою», — наголосила Вероніка Пунчева.
Тож ESG поступово виходить за межі функції звітності та комплаєнсу і стає частиною стратегічних рішень компанії.

Український контекст: війна, ризики та робота в державі-агресорі

Окрема частина дискусії стосувалася питань, важливих саме для українського бізнесу. Учасники обговорили, чому європейські правила досі не мають окремих вимог щодо діяльності компаній у зонах конфлікту та високого ризику. Андреас Раше визнав, що тут залишається регуляторна прогалина.
Також йшлося про компанії, які можуть мати прийнятні ESG-показники, але продовжувати працювати в державі-агресорі або підтримувати її економіку. 
Вероніка Пунчева пояснила, що IFRS S1 уже дозволяє відображати такі ризики. Значні операції або доходи в державі-агресорі можуть створювати санкційні, геополітичні й репутаційні ризики, а отже — бути суттєвою інформацією для інвесторів.

Що змінюється для українських компаній

Одним із наступних важливих кроків стане розробка ESRS 40a — стандарту звітності для окремих підприємств із країн поза ЄС, які підпадають під вимоги CSRD. Офіс зеленого переходу планує окремо проаналізувати його після фіналізації та підготувати роз’яснення для українських компаній.
Ще один напрям — зміни в європейських публічних закупівлях. Нова логіка передбачає більшу увагу не лише до ціни, а й до якості, інноваційності, екологічних критеріїв і стійкості ланцюгів постачання.
Для українських компаній, які вже працюють із європейськими партнерами або планують виходити на ринки ЄС, це означає: навіть якщо певна звітність перестає бути обов’язковою, здатність пояснити власні ESG-ризики та підходи до сталого розвитку залишається конкурентною перевагою.

Від комплаєнсу — до вартості бізнесу

Регуляторне перезавантаження ESG не скасовує зелений перехід — воно змінює фокус.
Для компаній стає менш важливо просто виконати набір формальних вимог і дедалі важливіше розуміти, які ризики є суттєвими для бізнесу, що хочуть знати інвестори та партнери і як сталість впливає на фінансування, конкурентоспроможність і довгострокову вартість компанії.
Для українського бізнесу це особливо актуально в контексті інтеграції у європейські ланцюги постачання та майбутнього членства України в ЄС.
Саме переходу від ESG як набору вимог до ESG як частини управлінської стратегії присвячена програма «ESG Leadership: стратегія, етика, вплив» від KSE Graduate Business School та Офісу зеленого переходу, у межах якої відбулася подія.