Підписання угоди про критичні мінерали між Україною та США відкрило нову сторінку для української гірничодобувної галузі. Глобальний ринок критичних мінералів стрімко зростає — і Україна, маючи одні з найбільших запасів у Європі, вже опинилася в центрі уваги американського та європейського капіталу. Проте між інвестиційним потенціалом і реальним залученням коштів існує структурна проблема, яку фінансування саме по собі не вирішить.
Галузь відчуває гострий дефіцит керівників, здатних вести проєкти такого масштабу і складності. Міжнародний інвестор шукає не технічних спеціалістів з глибоким розумінням геології чи видобутку. Він шукає управлінців, які орієнтуються в міжнародній оцінці запасів, розуміють ESG-стандарти та вимоги до розкриття інформації, будують фінансові моделі і ведуть переговори з місцевими громадами. Людей із таким профілем в українській галузі критично мало — і цей розрив стає одним із ключових ризиків для реалізації інвестиційного потенціалу країни.
Питання вже не в тому, чи прийде капітал. Питання в тому, чи є управлінці, які зможуть його прийняти, структурувати і перетворити на працюючі проєкти. Саме цей профіль керівника визначатиме конкурентоспроможність компаній галузі у найближчі роки.
Про те, чому галузь надрокористування стоїть на порозі буму, як змінюється запит інвесторів і що це означає для управлінців прямо зараз — Дмитро Кащук, голова комітету з питань надрокористування Європейської Бізнес Асоціації, у подкасті Економічна правда.